Там, де сяяло стонадцять барвистих сонць, на небі залишається тільки одне світило, і коли воно сходить, це означає теж тільки одне: пора вставати, збиратися на роботу. Час дитинства інакший, ніж решта часів, відомих людині. Він схожий на калейдоскоп, у якому кожен день має інший візерунок і сюжет; цього часу завжди вдосталь, його можна не заощаджувати. Може, тому діти рідко куди поспішають. Вони годинами можуть бавитися зі своїм іграшковим ведмедиком або до вечора самозабутньо будувати вежі піщаних замків на березі моря.
